Гаряча кава, чорний шоколад і
транспортний рух, де постійно бурмоче
радіо... Чого ще треба, аби відчути звук
Львова?
Львів. Ранок. Вже сонечко кинуло
перші промені на місто, у якому вже
проснулися вуличні дороги, якими люди
добираються на роботу, в університет,
до школи...
Ось їде переповнена маршрутка,
де люди, як і кожного ранку, лаються на
водія, який їздить рідко. А от поруч з
маршруткою їде дорогий автомобіль, де
за кермом молода дівчина, мабуть,
студентка. Цікаво, що і цей, і цей транспорт
їде в одному напрямку — до центру міста.
І так зустрічаються ці види транспорту
кожного дня тут, по вулиці Чорновола,
на одній дорозі...де , як завжди, затори
випробовують нерви водіїв.
Проте, цінним тут є те, що і в
одному і в другому автотранспорті
включене радіо. По якому або співають
пісні, або розповідають прогноз погоди,
або розважають веселими жартами, або
розповідають найсвіжіші новини....І от
це радіо допомагає водіям заспокоїтися
й, навіть, забути на деякий час про
затори. Але головним тут є те, що шум
радіо у ранкових автотранспортах завжди
піднімає настрій і тим, у автобусі, і
тим, що на автомобілі....Адже коли включеним
є радіо, і чотирьохколісна машина їде
вулицями Львова о дев'ятій ранку — можна
з легкістю увійти в транс, а саме
розслабитися й подивитися як за вікнами
люди поспішають кудись - і слухати звук
радіо, по якому щось щебечуть ведучі.
Ось так звучить ранковий Львів, у якому
кожен хоче відчути звук вранішнього
Львова. Адже чути цей звук — це щастя.
Крім того, тут, у Львові, щастя
можна шукати з самого ранку, ідучи
парком, коли сонце ще не пустило своїх
перших променів на місто. Ось тоді можна
послухати щебетання, а точніше співи
птахів, які вже до дев'ятої ранку, через
шум авто... , перестають чути навіть самі
себе...
Але крім співу пташок, шуму
автівок, звуку радіо — у Львові є ще
одна мелодія щастя. Іншими словами
мелодія для закоханих. Яку можна почути
у вузьких вуличках біля Площі Ринок.
Але ця музика звучить коли вечоріє—
тому це зовсім інша історія.
Р.S. Це вже історія вечірнього
Львова. Як він звучить...Про яку я розповім згодом...